Обухівська гімназія

 





Це цікаво знати!

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ УЧНЯМ ТА БАТЬКАМ

 

На сьогоднішній день надзвичайно гостро постає проблема агресивних проявів у міжособистісних стосунках підлітків.

         Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник)соціальне явище,яке визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви. Агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається.

 

ПОВЕДІНКА АГРЕСОРА ТА ЖЕРТВИ

 

         Найчастіше агресор – найпопулярніша особистість у школі, у якої багато друзів і партнерів, він сильний фізично й енергетично, виділяється зовнішністю, одягом, манерою поведінки, можливо, економічним і соціальним статусом. Він твердий, холодний, емоційно-чуттєво недорозвинений, біль інших його не хвилює.

        Дитина-жертва найчастіше, самотня (друзі нечисленні, або від страху за себе і зовсім відсутні), слабкіша фізично, соціально нестійка, нестабільна, по природі може бути відособленою, тихою, може мати відмінні від інших риси характеру: тонку душевну конструкцію, плаксивість, уразливість, слабко розвинуте почуття гумору, добродушність, поступливість, не конфліктність. Ці діти не можуть постояти за себе, а захистити їх нікому.  Діти-жертви можуть відрізнятися зовні: особливості фізичної будови, поганий зір, хода тощо.

 

ВИДИ БУЛІНГУ

 

1. Вербальний (словесний) булінг

  • це словесне знущання або залякування за допомогою жорстоких слів, яке включає в себе постійні образи, погрози і неповажні коментарі про будь-кого (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу, т. і. ).
  • Характерні ознаки: діти, які зазнали вербального булінгу, часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом. Вони можуть розповісти вам про образливі слова, які хтось вимовив на їх адресу, і запитати вас про те, чи правда це.

Що необхідно робити: по-перше, вчіть своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнюйте їх в думці про те, що кожен заслуговує доброго ставлення, – дякуйте вчителям, хваліть друзів, проявляйте добре ставлення до працівників магазинів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності і незалежності своєї дитини і його готовності вжити заходів у разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова і дії хулігана. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривдникові твердим, але не ворожим тоном.

2. Фізичний  булінг

  • це залякування, що проявляється за допомогою агресивного фізичного впливу, що полягає у багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
  • Характерні ознаки: коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент, тому необхідно стежити за можливими попереджувальними сигналами і непрямими ознаками, такими як незрозумілі порізи, подряпини, забої, синці, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль в животі.

Що необхідно робити: якщо ви підозрюєте, що вашу дитини піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – запитайте, як справи в школі, що відбувалося під час обіду або на перерві, по дорозі додому. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв’язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Існують закони про боротьбу з залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригуючі дії.

3. Соціальний булінг

  • соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, будь це трапеза за обіднім столом, гра, заняття спортом або ж громадська діяльність.
  • Характерні ознаки: стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням підтримувати участь в компанії однолітків, і більшим, ніж зазвичай, прагненням до самотності. Дівчата частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же  сильним, як від фізичного насильства, і тривати набагато довше.

Що необхідно робити: використовуйте вечірній час, щоб поговорити з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на хороші якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтеся на розвитку їх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання і позашкільних заходах, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.

4. Кіберзалякування

  • кібербулінг полягає в звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні і неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень в соціальних мережах.
  • Характерні ознаки: стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в інтернеті, спілкуючись в соціальних мережах, чи буває при цьому сумна і тривожна. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп’ютері, в телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є у дитини проблеми зі сном, чи просить вона залишитися вдома і не ходити до школи, або відмовляється від улюблених занять.

Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватися анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування інтернетом.                                              Якщо дитина повідомляє вам про те, що вона або ще хтось піддається боулінгу, підтримайте її, похваліть дитину за те, що вона набралася сміливості і розповіла вам про це,  зберіть інформацію та зверніться до фахівців з вирішення проблемної ситуації.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ БУЛІНГУ

Булінг може виникати як компенсація за невдачі:

  • у навчанні,
  • суспільному житті,
  • від тиску та жорстокого  поводження батьків чи інших дорослих,
  • при недостатній увазі з боку дорослих;
  • як крайній засіб, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб;
  • у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні                                                                                                                                                                                                                                                                               

     

  

Якщо ви стали свідком чи жертвою булінгу, 

ви можете звернутися за допомогою

  • Практичний психолог 
  • Батьки
  • Класний керівник, учитель…
  • Соціальна служба з захисту прав дітей
  • Дитяча лінія 116-111 або 0800-500-225 (з 12.00 до 16.00);
  • Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116-000;
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116-123 або 0800-500-335;
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0800-50-17-20;
  • Уповноважений Президента України з прав дитини 044-255-76-75;
  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0800-213-103;
  • Національна поліція України 102